Перемога над “Одещиною” стала особливою для одного з гравців “Сокола”. У воротах команди дебютував 17-річний на той момент Дамір Чагаровський. У заявці він замінив Олега Петрова, а наприкінці гри отримав шанс зіграти перші хвилини у дорослому хокеї. А вже після поєдинку Дамір поділився емоціями про свій дебют.

Даміре, як ти дізнався, що будеш у заявці на матч проти “Одещини?” 

Подзвонив Олег Шафаренко і сказав, що сьогодні тренування а завтра я буду в заявці на матч. А в мене мало бути три вихідних напередодні дня народження, тому це була велика несподіванка. Був радий і водночас майже шокований.

Розумів, що можеш вийти на лід?

Я до останнього не розумів, чи зіграю в матчі. Мені не казали тренери, що я точно вийду. Але й казали розминатися. А коли залишалося хвилини чотири до завершення, то подумав, що мабуть не сьогодні. І тоді мене випустили. На льоду страшно не було. Вважаю, що я дуже впевнений в собі, тому одразу нормально увійшов до гри. 

Хто першим привітав після матчу?

Після гри усі в команді привітали з дебютом, похвалили. Було дуже приємно.Із батьком та матір’ю я розмовляв перед грою. Обов’язково поговоримо після гри, адже передусім я спілкуюся саме з ними.

Розкажи про свій шлях у хокеї.

Я починав тренуватися вдома у Харкові, після початку повномасштабного вторгнення переїхав до Австрії, де вчився і тренувався. У грудні минулого року переїхав до Києва і продовжив тренуватися в системі “Сокола” та виступати далі в МХЛ за команду “Титани”.

У “Титанах” ти маєш постійну ігрову практику?

Ця команда – це був подарунок долі, адже я потрапив мабуть до найкращого місця, яке могло бути на той момент. Там виступають хлопці 2010 року народження, а в МХЛ титульний рік на чотири роки вищий. Я отримую величезну практику, адже майже вся гра відбувається зазвичай у нашій зоні, увесь матч я справді граю, а не стою, поки моя команда атакує. І той ігровий досвід, який я отримую, є величезним. І головне завдання, яке стоїть перед нами – отримувати досвід.