Керівник ТОВ “ХК Сокіл Київ” Вячеслав Лецкан у розмові з клубною пресслужбою підбив підсумки чемпіонського сезону команди. Чи планує “Сокіл” виступати у закордонному чемпіонаті, ким може підсилитись команда перед новим сезоном і як змінюється бюджет киян – читайте в інтерв’ю директора клубу.

Вячеславе Львовичу, сезон для “Сокола” завершився чемпіонством. І якщо дивитися на турнірний шлях команди, то може скластися думка, що цей титул дався досить просто. Наскільки таке враження відповідає дійсності?

Справді, сьогодні вже може бути таке враження, що сезон ми пройшли рівно і чітко. Але насправді все не так. Спочатку був кубок, заради якого ми завчасно почали тренувальний збір і планували там перемагати. Але склалося, як склалося, в Одесі гра не пішла, але ті дві болючі поразки від “Кременчука” струснули команду. Ми зробили висновки, керівництво і тренерський штаб порадились і вирішили, що ми все робимо правильно. Можливо тоді було зарано вимагати результат, бо приєдналося багато нових хокеїстів, усім треба було підлаштуватися під вимоги тренерського штабу. А вже коли стартував чемпіонат, із середини сезону ми стали показувати гру, яка подобалася глядачам, у першу чергу. Мені стали писати мої знайомі, які постійно приходили на матчі і відзначали, що команда грає в розумний хокей, розуміє, що робить на льоду. І вже в плей-оф, хоч у мене і було хвилювання, я вірив, що все буде добре. Дуже сподобалось, як продовж сезону додавали вихованці клубної школи. У фінальній серії вони нічим не поступалися дорослим хокеїстам із “Кременчука”. 

Ви згадали про зміни в складі перед стартом сезону. Чи вийшло домовитись з усіма гравцями, яких хотіли запросити, і чи стояло питання по легіонерах?

Питання легіонерів, враховуючи наші реалії, не стояло. І гравець високого рівня, за цих умов, не поїде грати до України. Був приклад позаминулого сезону із канадським хокеїстом у “Київ Кепіталз”, який серйозно їх підсилив тоді, але це одинична історія. Решта іноземців, хто виступав у чемпіонаті, нічим не кращі за наших гравців. По нашій комплектації, то впродовж сезону була проблема лише по Кирилу Бортнікову. Перед стартом ми домовились із херсонським “Дніпром” про його оренду з обов’язковим викупом. Перший транш ми сплатили уже при підписанні угоди з херсонцями”. Але контракт цього гравця був дійсним лише для участі в чемпіонаті України, куди “Дніпро” не заявився. І підстав для подальших виплат уже не було, оскільки його угода з херсонцями була нечинною. Виник конфлікт, ми звернулися до ФХУ, отримали відповідь про нечинність його контракту і питання закрилося – Кирило тепер повноцінний гравець “Сокола”. А по решті хокеїстів всі умови ми виконали, тут ніяких конфліктів нема.

Перехід Євгенія Ратушного та Іллі Криклі суттєво підсилив команду. Чи є шанс, що ці орендовані гравці можуть і далі захищати кольори “Сокола”?

Це було помітне підсилення, дякую хлопцям за внесок у чемпіонство. Їхнє майбутнє в “Соколі” залежатиме від кількох факторів. Якщо “Шторм”, із яким у них чинний контракт, заявиться на чемпіонат, тоді нам доведеться вести додаткові перемовини. За інших обставин нам буде простіше з цими гравцями домовитись. Але за будь-яких обставин ми будемо раді, якщо вони вирішать продовжити кар’єру в “Соколі”.

Бюджет клубу, в порівнянні з попередніми сезонами, суттєво змінився на чемпіонський рік?

У нас кожен рік бюджет трохи зростає. Десь навіть проти нашої волі, адже інфляція теж впливає. У цьому році наш бюджет збільшився десь відсотків на 20-25, і головна його складова – зарплатна відомість та виїзні ігри, це приблизно 85 відсотків від усіх витрат. Нам закидають, що “Сокіл” використовує гроші міста, які виділяють на клубну школу. Але це говорять люди, які не розуміють, з чого складається бюджет команди. Так, ми співпрацюємо зі школою, у нас зараз в складі є 14 її вихованців, є гравці, що досі виступають у молодіжних турнірах. І за рахунок цього десь можемо покривати якусь частину тренувального процесу на льоду. Але ні на форму, ні на виїзні матчі, ні на зарплату гроші міста не йдуть. Усе це закриває клуб сам.

Якщо вже говорити про школу, давайте згадаємо спорткомплекс АТЕК. Чи плануються зараз якісь зміни в підготовці цієї ковзанки?

З моменту, коли АТЕКом почала займатися школа “Сокола”, усі бачать, що там постійно щось робиться. Перше за все, це заслуга мого партнера по клубу та директора дитячої школи Костянтина Сімчука. Ми теж допомагаємо, як можемо: технічно, фінансово. Уже є нові роздягальні, ремонт в загальних приміщеннях. Мабуть найголовнішою проблемою було накопичення вологи, яка не відводилась, і все обладнання дуже страждало через це. Зараз цю проблему школа вирішила, тепер там є осушувачі і ситуація зовсім інша. Треба замінити світло на льоду. Влітку хочемо поставити нові борти, збільшити майданчик, на протилежному боці облаштувати ще одну трибуну. Якщо все буде добре, то ці задуми мають реалізуватися.

Попереду в команди, окрім внутрішніх турнірів, буде черговий старт в Континентальному кубку. Під це змагання може бути якесь окреме підсилення?

За мою каденцію це буде вже четверта участь в цьому турнірі. Вперше ми тоді виступили непогано, в команді були легіонери і ми претендували на вихід з групи. Потім було два змазаних виступів – у Сербії та Італії. Тоді грали проти команд, які нічим не гірші за тих опонентів, з якими зустрічався “Кременчук” цієї зими. Була в них прикра поразка від румунського клубу, могла десь не скластися гра, всяке буває. У нас є тренерський штаб, він розуміє, як протистояти сильними опонентам. А якщо ми збережемо склад і десь підсилимось українськими хокеїстами, то може і буде шанс спробувати пройти далі. Але поки про це рано говорити, може ще зіграти багато факторів. Коли ми виступали в Італії, то перший матч провели із найсильнішим суперником – місцевою командою. І зіграли дуже добре, всі потім дивувалися тому, як команда діяла на льоду. Але через брак ігрової практики програли два наступні матчі суперникам, із якими мали боротися. Якщо в новому сезоні все буде рівно і правильно його розпочнемо, то ми мали би показати гідну гру.

Тема з можливою паралельною участю команди в закордонному чемпіонаті зараз піднімається?

Поки рано ще щось казати, лише завершився попередній сезон. Десь після фінішу чемпіонату світу, де гратиме наша збірна, ми зберемося з головним тренером і моїми партнерами та обговоримо це питання. Хочеться, щоб хлопці розвивалися, грали в більш конкурентній сфері. У Румунії небагато ігор, це можна було б поєднати із нашим календарем, грати практично одним складом на два турніри. Можливо, для матчів за кордоном довелося б залучити кількох легіонерів. Але про це поки не йде мова. Спочатку між собою треба це обговорити, потім узгодити з ФХУ. І це не обов’язково може бути Румунія, були розмови про другий дивізіон Словаччини, польську лігу.

Ви спілкуєтесь із федерацією, представниками інших команд. Чи є вже хоча б якісь обриси наступного сезону в Україні?

Дуже б хотілося, щоб у нашому чемпіонаті стартувало хоча б шість команд, і щоб принаймні чотири з них були більш-менш рівні за силою. Не знаю, чи в цьому році щось зміниться. Були розмови про бажання створити команду в Богуславі. Чи буде ще одна команда з Києва – поки незрозуміло. Така ж ситуація поки зі “Штормом”. Хотілося б побачити в лізі повернення “Дніпра”. У них непоганий молодий склад, і якщо вони ще підсиляться, то буде цікава команда. Хочу вірити, що шість клубів таки назбирається і в новому сезоні боротьба буде ще цікавішою. А за цей дякую усім вболівальникам за підтримку, вона постійно відчувалася. А Збройним силам України дякую за те, що клуб може займатися своєю справою і перемагати на льоду в цей складний час.