Для нападника “Сокола” Микити Олійника сезон 2025/2026 років був чи не найвдалішим у кар’єрі. Перейшовши до складу команди у міжсезоння, Микита став одним із найрезультативніших гравців ліги, почав викликатися до лав національної збірної України. Після здобуття чемпіонського титулу нападник не пішов у відпустку, а разом із національною командою стартував у матчах дивізіону 1А чемпіонату світу. Про враження від дебюту на такому рівні Микита розповів пресслужбі “Сокола”.

Перший чемпіонат світу на цьому рівні – які в тебе враження від дебюту в дивізіоні 1А?

Позитивні емоції. Радію, що потрапив сюди. Зараз концентруюся на кожній окремій грі. В турнірну таблицю буду дивитися уже по завершенні змагання.

Матчі цього рівня відрізняються від тих поєдинків, що ти вже бачив у складі збірної раніше?

Можливо не так сильно, але тут відчувається інший рівень напруги, бо це вже матчі без контрольного статусу. Тут іде боротьба за очки, і ця різниця уже відчутна.

Ти відіграв в обидвох поєдинках збірної. Які враження від своїх дій?

Про це не мені судити, тут тренерський штаб має вирішувати. Але відчуваю, що міг би зробити це краще. І намагатимусь цього досягнути.

А як загалом оціниш дії команди в цих матчах?

Проти литовців був непоганий матч. Рахунок може не зовсім відображає те, що було на льоду. Але тут теж ми всі можемо додати, команда має цю можливість.

Статус чемпіона України додав впевненості у собі?

Це моє перше чемпіонство, перший чемпіонат світу – тому так, це мене мотивувало.

Зважаючи на перемогу в чемпіонаті, дебют у збірній – сезон можеш назвати для себе проривним?

Він почався для мене не дуже вдало, була травма, через яку до жовтня я не виходив на лід. Добре, що швидко набрав форму і здається, що зіграв добре. Тому, з огляду на все, цей сезон для мене був вдалим. Відчуваю, що можу ще додати, адже впродовж кар’єри завжди ще можна рости як гравець.

За цей сезон у “Соколі” можеш виокремити якісь моменти, яких не було в попередній роки твоєї кар’єри?

Мабуть це інтенсивність тренувань, багато роботи на льоду. У нас кожен день було по дві години льодових тренувань. У попередній команді цей час був меншим, тому виокремлю цей момент.

Олег Шафаренко в клубі та збірній – це та сама людина і тренер?

Він дуже емоційний: як у клубі, так і в національній команді. І можливо тому, що я вже звик до роботи з ним, то великої різниці не бачу.