20-річний воротар Назар Бойко став одним із новачків, які підсилили “Сокіл” у літнє міжсезоння. Минулий сезон він провів у Латвійській хокейній лізі, виступаючи за “Київ кепіталз”. Перед виїздом “Сокола” на тренувальний збір до польського Сянока Назар розповів пресслужбі команди про враження від повернення до Києва та своє бачення майбутнього сезону в складі чемпіонів України.

Назаре, розкажи трішки про себе і про те, де ти почав займатися хокеєм?

Я народився у Кривому Розі. Коли мені було шість років, у школу прийшов тренер і роздав листівки із запрошенням прийти на хокейне тренування. Я взяв, а вдома сказав матері, що хочу спробувати. Вона мабуть подумала, що я тільки подивлюся і більше не буду ходити, а мене справді сподобалось. Перші два роки грав нападником, а потім спробував себе на позиції воротаря. І тренер тоді сказав: або завершуй грати, або тренуйся уже як воротар. Так далі і сталося.

Ти уже виступав за дорослу команду “Сокола”, це було в сезоні 2022/23 років. Розкажи про той період.

У 2021 році я переїхав до Києва, потрапив до команди “Сокола” віком до 16 років. А далі було повномасштабне вторгнення, за допомогою ФХУ я поїхав до Латвії. пробув там кілька місяців і повернувся додому, деякий час тренувався із “Крижинкою”. І якось мені Костянтин Сімчук дзвонить і каже: “Приходь на тренування до нашої дорослої команди”. І от ми прийшли: я, ще Микита Полоницький був і Денис Гайдук. Приїхали на ВДНГ тренуватися, і такий був у нас “трайаут” своєрідний.

Страшно було? Хто тоді здавався найбільшим авторитетом?

Дуже страшно, але хотілося потрапити у команду. Тоді це був дуже класний досвід. А стосовно авторитетного гравця, то для мене це був Дмитро Німенко. 

Як тепер з’явився варіант перейти до “Сокола”?

Я з Олегом Шафаренком спілкувався ще минулого року, але підписав тоді контракт із “Київ кепіталз”. А після завершення сезону уже вирішив, що хочу додому. Коли отримав пропозицію – не роздумував.

Не було сумнівів щодо переїзду зі спокійного чемпіонату до наших хокейних реалій?

Ні, мені більше подобається грати в Україні. І тут є тренер воротарів, із яким мені добре працюється – Олександр Федоров. І вся команда в “Соколі” дуже згуртована, приємний мікроклімат.

Із ким в команді найбільше спілкуєшся?

Із Данилом Макаренком. Через те, що ми обидва воротарі, і коли він ще був у “Крижинці”, тоді теж спілкувалися з ним.

У “Сокола” попереду цікавий сезон з участю у двох чемпіонатах. Вже сформував для себе бачення, де б ти хотів зіграти?

Цікаво було би себе спробувати на рівні польського чемпіонату, він має бути сильним. Але де скажуть грати, там і буду. Великої різниці для себе не бачу, головне – це ігрова практика.