«Соколу» – 60. Сезон-1968/1969: з енхаелівським навантаженням

Нині в це складно повірити, але в сезоні-1968/1969, про який ми сьогодні згадуємо, київське «Динамо» провело 81 поєдинок. І то лише офіційні матчі, бо було ще чотири передсезонних і чотири – міжнародних товариських. Маємо повноцінний енхаелівський графік. До якого кияни, розпочавши підготовку останніми поміж усіх учасників чемпіонату, належним чином не підготувалися, через те виступили не так, як розраховувало керівництво. І ці невдачі призвели до зміни в ході сезону головного тренера. До нашого часу не дійшли відомості, хто прорахувався з плануванням процесу підготовки. Факт залишається фактом.

Варто сказати, що в міжсезоння склад «Динамо» зазнав суттєвих змін: воротар Віталій Павлушкін, нападники Валентин Уткін і Валентин Чистов вирішили завершити кар’єри, а ще четверо хокеїстів перейшли в інші клуби. Так, форвард Анатолій Білоножкін перейшов у московське «Динамо», його колега за амплуа Георгій Юдін подався у мінське «Торпедо», а Герман Григор’єв – у дніпродзерджинський (нині – кам’янський) «Хімік». Останній, судячи з того, що через сезон він повернувся до Києва, покинув команду не з власної волі. В тому ж «Хіміку», але згодом, з’явиться також оборонець Володимир Пестенін.

24 вересня 1968-го. “Динамо” (Київ) – “Торпедо” (Горький) – 3:1. Кияни вражають ворота дворазового олімпійського чемпіона Віктора Коноваленка

Поповнилися динамівці за звичною для тих часів практикою резервістами московських клубів, головно – «Спартака». До Києва восени 1968-го перебралися 18-річний оборонець Віктор Трифонов, нападники, 19-річні Євген Кухарж, Анатолій Ніколаєв і Володимир Репньов, а також 18-річний Михайло Горькавий. Крім них, лави «Динамо» поповнив 21-річний Віктор Єрьомін з ЦСКА. Відрадно, що поряд із росіянами на шостому сезоні в київській команді почали з’являтися доморощені виконавці. Власне, якщо не враховувати голкіпера Юрія Сапетного, який був у «Динамо» ще в 1963-му, але відомостей про участь якого в офіційних матчах не збереглося, першим уродженцем України, який заграв за нашу команду, став оборонець Юрій Павлов. Вихованцеві першого випуску київської хокейної школи тоді був 21 і він, закинувши 17 шайб у 70-ти матчах, став одним з головних відкриттів сезону. Ще одним вихованцем київського хокею в «Динамо» в тому чемпіонаті став воротар Михайло Лисняк.

“Динамо” (Київ) – СКА (Лєнінґрад). На точці вкидання – Юрій Павлов

Передсезонка у «Динамо» вийшла надто короткою, як для настільки насиченого чемпіонату. Нетривалі збори і участь у турнірі на призи газети «Советский спорт», де кияни вдома перемогли казанський СК ім. Уріцкого (8:5), казахстанське «Торпедо» з Усть-Каменогорська (5:3) і болгарський ЦСКА з Софії (8:2), а також зіграли внічию 3:3 з московським «Локомотивом» – погодьтеся, трохи недостатньо для турнірного шляху, розрахованого на сім чи вісім десятків матчів.

Річ у тім, що керівники совєцького хокею вдалися до реформ формату змагань. На першому етапі 12 команд першої групи класу А грали між собою в два кола. Шість найкращих колективів продовжували боротьбу в медальному турнірі, а інші шість приєднувалися до 12-ти представників другої групи класу А і боролися найперше за перших шість місць, які дозволяли зберегти прописку в еліті в наступному сезоні. Дві найгірші команди понижувалися в класі.

Але київське «Динамо» мало інші амбіції. Головна команда України розраховувала за підсумками першого етапу потрапити в першу шістку. Попервах все начебто складалося непогано. Запрошені Дмитром Богіновим молоді хокеїсти виправдовували довіру і швидко вийшли на провідні ролі. Особливо це стосується Євгена Кухаржа і Володимира Репньова, а також ще одного нападника Володимира Клопова, який був у команді в минулому сезоні.

Втім, після непоганого старту динамівці почали здавати. Частина досвідчених гравців, особливо в недавньому найкращий бомбардир команди Сергій Серебряков вже не витримували навантажень союзної вищої ліги, а молоді виконавці ще не мали достатнього досвіду. Як наслідок – непотрапляння в першу шістку і відставка Богінова. Не грав більше за «Динамо» й Серебряков. Новий тренерський штаб, у який увійшли колишній асистент Богінова Ігор Шичков і перший капітан «Динамо» Валентин Уткін, почав більше довіряти молодим хокеїстам. Розуміючи, що завдання збереження прописки в елітному дивізіоні ніхто не відміняв. На ділі залишитися в першій шістці турніру за 7-24 місця виявилося не дуже просто. Лише потужний фініш (22 очки з 26-ти можливих у заключних 13-ти матчах) дозволив киянам фінішувати на рятівному 12-му місці.

У Кубку СССР команда виступила невдало: поступилася на виїзді в 1/16 фіналу «Салават Юлаєву» – 3:4. На жаль, крім авторів шайб, а ними стали Єрьомін, Павлов і Потєхов, інших статистичних даних про цей матч до наших днів не дійшло. Так само немає повних статистичних показників і за підсумками чемпіонату. А тому статистику сезону-1968/1969 подаємо без асистентів і з урахуванням голів, але без усіх учасників кубкового матчу. В ньому вочевидь виступали оборонці Віктор Мосягін і Борис Нужин, а також нападник Євген Кухарж, єдині, хто відіграв усі 80 поєдинків чемпіонату.

«Динамо» (Київ) у сезоні-1968/1969
(у чемпіонаті і Кубку СССР)

Воротарі

Микола Кульков (1943 р.н.) – 77 – 257 пр.
Михайло Лисняк (1950 р.н.) – 4 – 27 пр.
Олексій Ковтенюк (1951 р.н.) – 2 – 4 пр.

Оборонці

Юрій Павлов (1947 р.н.) – 70 – 17 голів
Віктор Мосягін (1939 р.н.) – 80 – 12
Володимир Альошин (1945 р.н.) – 51 – 6
Анатолій Рябиченко (1939 р.н.) – 76 – 6
Олексій Богінов (1945 р.н.)  – 76 – 5
Борис Нужин (1939 р.н.) – 80 – 4
Віктор Трифонов (1950 р.н.) – 11 – 0

Нападники

Юрій Потєхов (1939 р.н.) – 79 – 49
Євген Кухарж (1949 р.н.) – 80 – 29
Олександр Голембіовський (1946 р.н.) – 74 – 24
Ігор Тузик (1943 р.н.) – 78 – 21
Володимир Репньов (1949 р.н.) – 77 – 17
Віктор Єрьомін (1947 р.н.) – 48 – 15
Володимир Прокоф’єв (1944 р.н.) – 56 – 16
Олександр Шоман (1948 р.н.) – 69 – 15
Володимир Клопов (1948 р.н.) – 62 – 14
Михайло Горькавий (1950 р.н.) – 17 – 5
Анатолій Ніколаєв (1949 р.н.) – 66 – 5
Сергій Серебряков (1945 р.н.) – 16 – 4
Володимир Сабіров (1948 р.н.) – 52 – 4

Автоголами в матчах з київським «Динамо» відзначилися: В. Давидов («Динамо» Москва) – на першому етапі, А. Чуріков (СКА Новосибірськ), Г. Чепілов («Зірка»), Н. Новоженін («Сибір») – на другому етапі.

Капітан команди – Віктор Мосягін

Тренер – Дмитро Богінов (на першому етапі), Ігор Шичков (на другому етапі), асистент – Ігор Шичков (на першому етапі), Валентин Уткін (на другому етапі)

Ігрові поєднання: Рябиченко – Богінов, Мосягін – Павлов, Нужин – Альошин; Голембіовський – Тузик – Шоман, Кухарж – Репньов – Ніколаєв (Клопов), Єрьомін (Сабіров) – Прокоф’єв – Потєхов

У ході сезону «Динамо» провело чотири товариських матчі з командами з країн соцтабору. Одноклубників з Вайсвассера (Східна Німеччина) кияни вдома перемогли 7:4, а в грудні 1968-го виграли в столиці Болгарії Софії Кубок Дунаю. Там «Динамо» перемогло молодіжну збірну Софії (13:2), команду югославського Белграда (7:1) і першу збірну Софії (9:1).

Висловлюємо подяку за допомогу в підготовці матеріалу хокейному історику Вікторові Жалію

Іван Вербицький