«Соколу» – 60! З чого починалася наша історія: рік 1963-й

Завтра, 27 жовтня, наш клуб святкує ювілей – 60-річчя. Вік поважний. Особливо з урахуванням, що старших хокейних колективів на теренах України не збереглося. Цікаво, що ідея створення хокейної команди в тодішніх керівників українського спорту виникла після того, як на початку 60-х років минулого сторіччя почалося будівництво київського Палацу спорту. На ті часи споруджена за проектом архітекторів Михайла Гречини, Олексія Захарова Заварова та Євреїнова, інженерів Реп’яха та Чудновської і відкрита 9 грудня 1960-го арена вважалася другою за величиною в СССР. Трибуни в первісному варіанті вміщали від 8 236 до 11 712 осіб.

З таким залом не мати хокейної команди на ті часи було грішно. Слідом за балачками про її створення активніші дії почалися в 1962-му, на рівні керівництва республіканського спорткомітету. Врешті, в 1963-му новий хокейний колектив з ініціативи заступника голови спортивного комітету Української ССР Андріана Мізяка таки з’явився. На базі фізкультурно-спортивного товариства «Динамо», що автоматично ріднило хокеїстів з однойменним футбольним клубом. Футболісти київського «Динамо» у 1961-му саме змогли першими перервати гегемонію московських клубів і стали чемпіонами СССР. «Соколом» наш клуб називатиметься через 10 років, з 1973-го, перейшовши у профспілкове спорттовариство «Зеніт».

Взагалі, юридичною датою створення хокейного клубу «Динамо» (Київ) є 1 травня 1963-го. Саме того дня нова команда майстрів юридично зареєстрована. А після того почалося формування її складу. На посаду тренера українські спортивні керівники покликали росіянина Дмитра Богінова, котрий до того вісім років очолював «Торпедо» з Горького (нині – Нижній Новгород) і в 1961-му привів команду до срібла в чемпіонаті СССР.

Жодного підґрунтя в нового наставника не було, адже до цієї миті хокей у Києві був розвинений слабо. Гра культивувалася, але радше на містечковому рівні. Скажімо, в перші повоєнні роки головними хокейними зірками чемпіонатів Києва були футболісти «Динамо» Антон Ідзковський, Віталій Голубєв, Федір Дашков, Олександр Щанов, Георгій Пономарьов, Олександр Швецов.

Комплектувати команду Богінову довелося з хокеїстів інших союзних республік, точніше з росіян і латвійця Ансверіньша. Допомагав Дмитру Миколайовичу в статусі граючого тренера Ігор Шичков, за плечима якого було 13 років кар’єри в складі «Торпедо» з Горького.

Єдиним уродженцем України у складі був воротар 22-річний Юрій Сапетний, який народився в Яворові на Львівщині. Юрій Анатолійович, щоправда, так і не провів за «Динамо» жодного офіційного матчу, проте залишився жити в Києві, з 1972-го працював тренером у школі «Крижинки» і був причетний до виховання легенд українського хокею Вадима Шахрайчука, Валентина Олецького, Олександра Савицького та багатьох інших.

Ось якою була географія походження першого складу «Динамо»:

Воротарі: Віталій Павлушкін (Москва), Юрій Сапетний (Яворів Львівської області), Микола Кульков (Митищі Московської області)

Оборонці: Микола Ворошилов (Москва), Едуард Дьяков (Новосибірськ), Анатолій Рябиченко (Москва), Юрій Михайлов (Москва), Анатолій Сергєєв (Москва), Олексій Богінов (Горький)

Нападники: Андріс Ансверіньш (Рига), Юрій Бистров (Москва), Олександр Кузнєцов (Москва), Валентин Мартинов (Лєнінґрад), Олег Савельєв (Москва), Сергій Серебряков (Горький), Ігор Тузик (Москва), Валентин Уткін (Москва), Євген Флейшер (Лєнінґрад), Ілля Фрідман (Москва), Ігор Шичков (Горький), Георгій Юдін (Лєнінґрад), Анатолій Пронкін (Електросталь), Олексій Абрамов (Раменське), Олександр Голембіовський (Горький), Олександр Шоман (Горький)

Власне, такою командою «Динамо» й підійшло до 27 жовтня 1963-го, дня офіційного старту в рамках другої групи класу А чемпіонату СССР, другого за силами дивізіону совєцького хокею. Старт вдався: кияни перемогли суперників з Куйбишева (нині – Самара) 4:2. Першу в історії «Динамо»/«Сокола» шайбу вже на першій хвилині закинув нападник Валентин Мартинов. Цікаво, що ключку автора голу і шайбу, яка тоді влетіла у ворота, якщо вірити тогочасній пресі, отримали в подарунок глядачі, котрі тоді знаходилися в Палаці спорту.

«Динамо» (Київ) – СКА (Куйбишев) – 4:2 (1:1, 3:1, 0:0)

Шайби: 1:0 – Мартинов (1). 1:1 – Гречухін (2). 2:1 – Шичков (22). 3:1 – Фрідман (24). 4:1 – Савельєв (32). 4:2 – Новожилов (35)

Судді: А. Сеглін, Н. Рєзніков (обидва – Москва).

27 жовтня 1963-го. Київ. Палац спорту

Сезон-1963/1964 дебютанти з Києва завершили вельми вдало – на шостому місці серед 11-ти команд.

«Динамо» (Київ) у сезоні-1963/1964

Воротарі

1. Віталій Павлушкін (1939 р.н.) – 38 матчів
20. Микола Кульков (1943 р.н.) – 13

Оборонці

2. Едуард Дьяков (1937 р.н.) – 40, 11+2
4. Микола Ворошилов (1944 р.н.) – 35, 4+1
3. Анатолій Рябиченко (1939 р.н.) – 40, 4+1
5. Юрій Михайлов (1938 р.н.) – 38, 3+1
6. Анатолій Сергєєв (1938 р.н.) – 30, 1+0

Нападники

14. Валентин Мартинов (1938 р.н.) – 40, 16+2
15. Олександр Кузнєцов (1940 р.н.) – 40, 16+1
10. Георгій Юдін (1937 р.н.) – 39, 11+4
9. Ілля Фрідман (1937 р.н.) – 29, 13+1
16. Олег Савельєв (1934 р.н.) – 39, 12+2
19. Юрій Бистров (1937 р.н.) – 40, 10+4
7. Анатолій Пронкін (1936 р.н.) – 39, 11+2
12. Ігор Шичков (1931 р.н.) – 18, 9+1
17. Сергій Серебряков (1945 р.н.) – 25, 4+5
11. Валентин Уткін (1934 р.н.) – 27, 8+0
8. Ігор Тузик (1943 р.н.) – 21, 3+4
13. Євген Флейшер (1934 р.н.) – 15, 3+0

Ще одну шайбу «Динамо» допоміг провести, записавши до пасиву автогол, Юрій Заруцький («Металург» Новокузнецьк)

Капітан команди – Валентин Уткін

Тренер – Дмитро Богінов, асистент – Ігор Шичков

На жаль, цілісної інформації про те, хто з представників першого складу «Динамо» дожив до дня 60-річного ювілею клубу, немає. Тому, щоб не подавати перекривленої інформації, пом’янемо тих, про смерть кого відомо: Павлушкін, Дьяков, Ворошилов, Рябиченко, Савельєв, Шичков, Серебряков, Уткін, Флейшер, а також Сапетний і Ансверіньш, які в 1963/1964-му були в команді, але не провели жодного матчу. Схилимо голови перед пам’яттю цих хокеїстів і подякуймо їм за вклад у становлення нашої команди.

А тим, хто дожив до наших днів – здоров’я. Якщо вболівальники мають інформацію про долі когось із представників першого складу «Динамо»/«Сокола», будемо вдячні, якщо поділитеся з нами знаннями через офіційні соцмережі клубу.

Ми ж зі свого боку цим матеріалом розпочинаємо цикл архівних публікацій про історію «Сокола». Сезон за сезоном, від 1963-го і до наших днів. Будьте з нами протягом цього ювілейного сезону. У нас велика історія, яку доповнюємо новими перемогами!

Іван Вербицький