2-3 листопада в київському спорткомлексі АТЕК відбудеться турнір, присвячений В’ячеславу Соколову, видатному тренерові школи «Сокола», який вніс величезний вклад в успіхи головної нашої команди ще задовго до того, як у січні 1982-го почав працювати в Києві. Опинившись у школі «Сокола», В’ячеслав Дмитрович прищепив нову філософію підходу до підготовки юних хокеїстів і фактично змінив вектор розвитку нашої школи на багато років уперед.
Як тренер В’ячеслав Соколов сформувався у рідному Ангарську Іркутської області (рф). Там він виховав десятки іменитих хокейних майстрів, окремі з яких стали легендами нашого «Сокола». Андрій Овчинніков, Сергій Земченко, Андрій Земко, Михайло Татаринов – люди, які робили під керівництвом Соколова перші кроки в хокеї і які за сприяння першого тренера пізніше, вже будучи сформованими майстрами, за сприяння першого тренера потрапили в «Сокіл» і допомогли нашій команді здобути бронзу чемпіонату СССР. Також з допомогою Соколова в «Соколі згодом опинилися інші вихованці ангарського хокею – Олег Синьков, Іван Свинцицький, Андрій Мажугін, Олександр Васильєв, Дмитро Саєнко, Вадим Кулабухов.
Врешті, з початку 1982-го В’ячеслав Соколов переїхав до Києва і почав працювати в школі «Сокола». Відразу троє перших його вихованців 1971 року народження – воротар Сергій Ткаченко, оборонець В’ячеслав Тімченко і нападник Валентин Олецький – у 1989-му стали чемпіонами Європи серед юніорів на турнірі, який приймав київський Палац спорту.
А трохи раніше, у 1988-му ці хлопці дивом не стали чемпіонами СССР U16. Тоді, у фінальному турнірі в Мінську «Сокіл» переміг 2:1 московське ЦСКА, 4:2 – московський «Спартак», 6:4 – челябінський «Трактор», зіграв унічию 3:3 з «Торпедо» з Усть-Каменогорська і «Торпедо» з Нижнього Новгорода. Поразка 4:5 мінській «Юності» не мала стати на заваді для здобуття золота. Але напередодні матчу проти відвертого аутсайдера з ефектною назвою СКА ім. уріцкого (Казань) сталася прикрість: оскільки на арені, де проводився турнір, виникли проблеми з заливкою льоду, матч організатори вирішили проводити на відкритій ковзанці. До цього наші хокеїсти виявилися не готовими і в прямому розумінні задихнулися. Після поразки 4:8 «Сокіл» з вісьмома очками фінішував на четвертому місці, тоді як трійка призерів – «Трактор», усть-каменогорське «Торпедо» і «Юність» – набрали по дев’ять очок.
За команду «Сокола» 1971 року народження тоді грали воротарі Сергій Ткаченко, Андрій Гольцев; оборонці Олег Скотников, В’ячеслав Тімченко, Володимир Петрусь, Олександр Савицький, Андрій Олексієнко; нападники Валентин Олецький, Михайло Фадєєв, Олег Балабан, Андрій Корж, Сергій Гаркуша, Дмитро Сумець, Олег Власов, Дмитро Приятель, Геннадій Рябовол, а також на рік молодші захисники Олексій Житник та Юрій Гунько і форвард Олександр Кузьмінський.
Доводиться лише захоплюватися тим, скільки представників цієї команди пізніше заявили про себе на найвищому рівні. При цьому окремі юнаки не розкрили свого таланту з власної вини.
«Такі гравці як Олег Балабан, Олег Скотников, Володимир Петрусь, Андрій Корж з хлопців 1971 року народження були, можливо, найобдарованішими, проте не доросли до дорослого хокею, бо працювали не так наполегливо, як ті ж Тімченко, Олецький, Савицький чи Фадєєв», – вважає тренер ДЮСШ «Сокіл» Леонід Шафаренко.
“Сокіл” 1971 року народження
В’ячеслав Соколов у процесі роботи в школі «Сокола» змінив саму філософію професійних підходів до підготовки хокеїстів. Це при ньому була введена картотека фіксації тренувальних занять. Це В’ячеслав Дмитрович наголосив: «Якщо ми хочемо готувати хокеїстів світового рівня, ми повинні організовувати крупні міжнародні турніри і грати проти найкращих на постійній основі». Перший такий турнір відбувся в січні 1984-го.
До школи «Сокола» Соколов набирав також хлопців 1973 року народження, серед яких був і син Андрій, котрий нині живе в Італії. Дуже великі надії тренер покладав на хлопців 1978 року народження. В цьому наборі під керівництвом В’ячеслава Дмитровича тренувалися імениті в майбутньому гравці – воротар Олександр Федоров, нападники Сергій Варламов і Борис Проценко.
“Сокіл” 1978 року народження
Варламов, який пізніше встигне заграти навіть у Національній хокейній лізі, вже після завершення гравецької кар’єри скаже: «Соколов навчав нас, як правильно кататися. В основному перші два роки ми тренувалися без шайб. Це був посилений напрям у катанні. Турніри були лише за кілька років».
В’ячеслав Соколов мав чимало планів. Але в 1990-му, коли В’ячеслав Дмитрович повертався з чемпіонату світу, в потязі йому стало зле. Після обстеження лікарі діагностували рак головного мозку. Невдовзі В’ячеслав Дмитрович помер.
З нинішнього ДЮСШ «Сокіл» вирішив вшановувати пам’ять тренера, проводячи турнір його імені. Найближчих суботи-неділі, 2-3 листопада на ковзанці АТЕК за перемогу поборяться команди 2011 року народження – київські «Сокіл» та «Крижинка», білоцерківський «Білий Барс», «Кременчук» та вінницький «Патріот».